Домінік Зброжек

(1 серпня 1832 – 1 липня 1889)

У 2007 р. минуло 175 років з дня народження професора Домініка Зброжека

Домінік Зброжек, за національністю чех, народився у Самборі (Галичина). Навчався у Самборі, Львові, Відні, Празі. Був учнем Гната Лемоха та Лаврентія Жмурка. У 1858–1866 рр. співпрацівник К. Коржистки і К. Єлінка. У 1867–1871 рр. асистент кафедри геодезії Чеського вищого технічного училища в Празі. У 1871 р. призначений професором і очолив найдавнішу в Україні кафедру геодезії і сферичної астрономії Технічної академії у Львові (з 1877 р. – Політехнічна школа). Засновник і перший керівник астрономічної обсерваторії і метеостанції у Політехніці. Перший у Політехнічній школі почав читати лекції із сферичної астрономії (1886 р.), створив першу "Нівелірну мережу" міста Львова.

Автор п’ятнадцяти наукових праць та навчальних посібників з геодезії, порівняльних обчислень, метеорології тощо. Видав підручник «Лекції з теорії найменших квадратів» (1878 р.). Керував топографічними роботами у Жовкві, Золочеві, Тарнові, Коломиї, Калуші, Перемишлі, Саноку, Ярославі, Ряшеві та Галичі. Створив перший план Галича із зображенням рельєфу горизонталями, за яким вдалося знайти історичний центр міста.

Член Краківської Академії Наук і ремесел, Технічного і Політехнічного товариств у Львові, посол Галицького Сейму від Самбора і член Ради м. Львова. Декан інженерного (1879/1880 рр.) і машинобудівного (1887/1888 рр.) факультетів, ректор Львівської політехнічної школи 1888/89 навчального року.

На щотижневих засіданнях Політехнічного товариства доповідав на наступні теми: «O tachymetryi», «O zjawiskach wynikających z pozornego obrotu kuli nieba» (1878), «O rachubie czasu» (1879), «O dokładności niektórych przyżądów mierniczych» (1880), «O libeli i osi kolimacyjnej» (1884), «O czasie», «O niwelacyi ścisłej» (1886), «Sprawozdanie z lustracyi ombrometrycznych w Galicyi» (1887), «O izohyetach czyli warstwach równych opadów», «O wyniku niwelacyi ścisłej m. Lwowa» (1888).

Серед його учнів відомі учені Львівської політехніки – С. Відт, П. Дзівінський, Р. Дзєслевський.

Похований у м. Самборі.

Повернення із забуття

До пізнання багатств фонду нашої книгозбірні йдемо різними шляхами. На представлені у нашій експозиції видання, звернув увагу доцент кафедри «Теоретична і загальна електротехніка» А. Воробкевич.

Вашій увазі представлено дві невеликих брошури видатного українського вченого Івана Пулюя «Beitrag zur unipolaren Induction» і «Ein Teletermometr». Обидві брошури – це осібні відбитки статей І. Пулюя, які були надруковані в щорічниках праць Академії наук у Відні, секції природничих та математичних наук. Одна із наукових робіт, «Beitrag zur unipolaren Induction», була оприлюднена у Відні на засіданні Математично-природничої секції Академії наук 19 квітня 1888 р. і надрукована у травні того ж року. 10 жовтня 1889 р. на засіданні Академії наук І. Пулюй виголосив наступну доповідь, з назвою «Ein Teletermometr», яка вийшла у світ 1890 р. у Відні.

Puluj J. Beitrag zur unipolaren Induction // Sitzungsberichte der kais. Akademie der Wissenshaften in Wien. Mathem.-naturw. Classe. – Wien, 1888. – Bd. 97, Abth. 2 a. – S. 538–544.

Одним із важливих напрямів розвитку мистецької культури України є декоративно-ужиткове мистецтво. Проте воно є однією з найменш відомих її сторінок, що визначено актуальним станом збереження пам’яток, недостатнім їхнім опрацюванням та невеликою кількістю відповідних документальних матеріалів.

Серія видань «Wzory przemysłu domowego» / «Орнаменти домашнього промислу», зібрана і видана членом адміністрації Львівського промислового музею у Львові Л. Вєржбіцьким, є важливим джерелом інформації про історію українського ужиткового мистецтва. Серію планувалося видати в 10 випусках з анотаціями чотирма мовами (польською, німецькою, французькою і українською (з етимологічним правописом). Кожен з випусків присвячено окремому виду мистецтва: вишивці (в т. ч. на шкірі), виробам з металу, глини, дерева, соломи, тканинам, керамічним виробам, килимам.

Література про історію і розвиток декоративно-ужиткового мистецтва є помітною складовою фонду НТБ Національного університету «Львівська політехніка». Сьогодні збереглося лише 4 випуски, які увійшли до нашої експозиції.